Тепловозна вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тепловозна вулиця
Київ
Місцевість Позняки
Район Дарницький
Колишні назви
Садова, (4-та) Котовського, Активістів, Раковського
Загальні відомості
Протяжність 1,87 км
Координати початку 50°25′38″ пн. ш. 30°38′11″ сх. д. / 50.427389° пн. ш. 30.636444° сх. д. / 50.427389; 30.636444Координати: 50°25′38″ пн. ш. 30°38′11″ сх. д. / 50.427389° пн. ш. 30.636444° сх. д. / 50.427389; 30.636444
Координати кінця 50°25′03″ пн. ш. 30°37′17″ сх. д. / 50.417528° пн. ш. 30.621611° сх. д. / 50.417528; 30.621611
поштові індекси 02081
Транспорт
Найближчі станції метро  «Позняки»,
 «Осокорки»
Автобуси А 42; 51, 63, 115 (на початку)
Маршрутні таксі Мт 422, 503, 516, 522, 529 (на початку);
Зупинки громадського транспорту «Дарницьке кладовище», «Тепловозна вулиця», «Затишна вулиця», «Любарська вулиця», «Здолбунівська вулиця»
Найближчі залізничні станції з. п. Лівий берег
Рух двосторонній (від початку до пр-ту Григоренка), односторонній (від пр-ту Григоренка до кінця)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова приватна малоповерхова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11666
У проєкті OpenStreetMap r9402901
Мапа
Мапа
CMNS: Тепловозна вулиця у Вікісховищі

Теплово́зна ву́лиця — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, житловий масив Позняки. Пролягає від Харківського шосе до Тальнівської вулиці.

Прилучаються проспект Петра Григоренка, вулиці Затишна (двічі), Любарська, Івана Кочерги та Здолбунівська.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла в першій чверті XX століття під назвою Садова. З 1920-х років мала назву (4-та) Котовського, на честь радянського військового діяча Григорія Котовського, з 1955 року — Активістів[1]. Сучасна назва — з 1957 року[2].

Відгалуження вулиці, що пролягає вздовж залізниці до озера, 1989 року отримало назву вулиця Раковського[3], на честь професіонального революціонера, державного і партійного діяча УСРР Християна Раковського. Назва на практиці не прижилася.

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця забудована приватними одно-, двоповерховими садибами — залишками села Позняки. Також розташовані численні гаражні кооперативи («Буревістник», «Дарницький», «Енергетик-2», «Славутич»). На початку вулиці, поблизу перехрестя з Харківським шосе, знаходяться Позняківське (з парного боку) та Дарницьке (з непарного боку) кладовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 серпня 1957 року № 1428 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 915. Арк. 799–808. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.]
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 17 травня 1989 року № 440 «Про найменування нових вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3630. Арк. 251, 252. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]

Джерела[ред. | ред. код]