Вибійка – це декорування тканини шляхом друку на полотні різноманітних візерунків і орнаментів за допомогою спеціальних дерев’яних кліше. Дерев'яну форму вкривали рідкою фарбою і притискали до тканини - на тканині залишався відбиток візерунків. З вибійчаної тканини шили спідниці (димки), фартухи, хустки, рушники, наволочки. Техніка виготовлення вибійки - була винайдена, можливо, ще у перших століттях нашої ери. Техніка вибійки була поширеною на Київщині та Західних областях України з кінця XVIII до початку XX сторіччя. Були і майстри - вибійники або димкарі, які подорожували з села в село, та виготовляли вибійку на замовлення для всіх охочих.