Відкрити дані: Як аргентинські активісти тримають уряд під контролем

Буенос-Айрес — столиця Аргентини та одне з перших міст, де почав діяти «Акт про доступ до публічної інформації». Тепер громадяни можуть отримати інформацію з мерії або інших офіційних установ на всіх рівнях — від зарплат чиновників до витрат на різні заходи та розподілу міського бюджету.

Адже суть нововведень — змусити старомодних чиновників таки змінили стиль керівництва, оцифрувати дані й надати доступ до них.

На національному рівні документ ухвалили у 2016 році, діяти він почав у жовтні 2017-го. Наразі процес іде повільно — мерії маленьких містечок не надто налаштовані змінюватися. Приміром, така ситуація у мерії міста Мар дель Плата, де працює Майлен Гарсія. «Ми не користуємося відкритими даними взагалі», — нарікає вона.

Приклад Мар дель Плати — один з найгірших у країні. Утім, у багатьох містах керівництво енергійно підхопило запропоновані урядом зміни.

Мартін Алалу очолює департамент відкритого урядування столиці, він їздить містами та навчає співробітників близько сімдесяти мерій працювати з відкритими даними. Його команда організовує «хакатони» й тренінги.

«Ми прагнемо, щоб місцеві жителі брали участь у цьому процесі, казали про дані, які вони передусім хочуть бачити у відкритому доступі, й допомагали робити уряд прозорішим», — каже він.

Керівник департаменту відкритого урядування столиці Аргентини Буенос-Айресу Мартін Алалу (праворуч) розповідає на конференції Data Bootcamp про власний досвід в уряді міста та роботу з відкритими даними, Буенос-Айрес, 24 листопада 2017 рокуФото надане Громадському Open Government Partnership

Реформатори в уряді

Алалу — один з багатьох молодих активістів, які прийшли до влади після зміни уряду у 2015-му. Тоді країну очолив Маурісіо Макрі, перший за сто років президент, який не належить до радикалів і пероністів (популістський політичний напрям, поширений у країні). Саме уряд Макрі став ініціатором закону про доступ до публічної інформації.

Аргентинський президент Маурісіо Макрі виступає з промовою під час відкриття конференції міністрів СОТ у Буенос-Айресі, Аргентина, 10 грудня 2017 року Фото: EPA-EFE/DAVID FERNANDEZ

До Макрі Аргентиною два терміни керувала Крістіна Фернандес де Кіршнер, під час її президентства країна пережила потужну економічну кризу й шалену інфляцію (25%). Аргентинське песо обвалилося настільки, що уряд заборонив продаж американських доларів, які де-факто використовували аргентинці через нестабільність місцевої валюти.

Протести проти Кіршнер захлеснули більшість великих міст і через корупційні скандали: президентку звинувачували у використанні на передвиборчу кампанію незаконно зароблених грошей, а також у покриванні наркоторгівлі.

До Кіршнер країною керував її чоловік Нестора. Після першого, доволі успішного терміну, він вирішив не балотуватися вдруге, поступившись президентським кріслом дружині.

Кіршнер запропонувала кілька реформ, які не мали успіху. Та попри низький рейтинг, Кіршнер переобрали вдруге. Експерти пояснювали це зростанням симпатії до неї у зв’язку зі смертю чоловіка напередодні виборів.

Протягом другого терміну Кіршнер переслідували політичні скандали. Зокрема, її звинуватили в причетності до смерті Альберто Нісмана — розслідувача терористичної атаки в Буенос-Айресі, що сталася у 1994 році. У 2013-му Кіршнер підписала «Меморандум порозуміння між Аргентиною та Іраном», який, на думку Нісмана, мав приховати слід Тегерана в теракті.

Колишня президентка Аргентини, сенаторка Крістіна Фернандес де Кіршнер (у центрі) під час прес-конференції в Буенос-Айресі, Аргентина, 7 грудня 2017 року.  Федеральний суд країни висунув колишній очільниці країни низку серйозних звинувачень Фото: EPA-EFE/SEBASTIAN MERESMAN​

«Суд намагається визначити, чи Нісман учинив самогубство, чи хтось його вбив, — розповідає журналістка Роміна Кольман, — Ми ведемо власне розслідування, спираючись на «злиті» аудіозаписи, і намагаємося розібратися, що насправді сталося».

У 2016 році новий уряд і президент ініціювали розслідування злочинів попередньої влади. Утім, як чинна сенаторка, Кіршнер недоторканна.

Підмога для журналістів ​

Роміна Кольман — продюсерка даних у La Nacion, одній з найбільших  газет Аргентини і чи не єдиному виданні, де взагалі існує відділ даних. Журналісти газети працювали над Panama та Paradise Papers.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У раю податків не платять: 5 важливих розслідувань з «Райських паперів»​

Під час розслідування Panama Papers журналісти довели, що чиновники, які нині при владі, пов'язані з офшорними компаніями. «Було дуже важливо показати, як міністри пов'язані з певним бізнесом», — розповідає Кольман.

Продюсерка даних у La Nacion Роміна Кольман виступає на конференції Data Bootcamp, де розповідає про журналістські розслідування та процедури використання відкритих даних у роботі медіа, Буенос-Айрес, 24 листопада 2017 року Фото надане Громадському Open Government Partnership

Згідно з новим законом, усі гілки влади й урядові установи повинні відповідати на інформаційні запити. Компанії, політичні партії, торгові спілки, заклади освіти й приватні організації зобов'язані відкрити інформацію, якщо вона стосується грошей платників податків.

Нещодавно створена «Агенція щодо Доступу до публічної інформації» працюватиме з виконавчою гілкою влади, але буде незалежною. Агенція повинна перевіряти, чи дотримуються урядовці нового закону, а також має допомагати громадянам заповнювати інформаційні заявки.

Тепер уряд публікуватиме дані, що стосуються бюджету, а також спростить доступ до них, створивши веб-сайти, де будь-хто зможе їх отримати.

Закон спрощує роботу журналістів, таких як Роміна Кольман. Раніше вони часто отримували дані у форматі, з яким складно було працювати, приміром, замість цифрових, отримували паперові копії.

Робота департаменту даних — це не лише інформаційні запити, але й навчання студентів. La Nacion організовує тренінги в університетах.

«Скоро ми опублікуємо матеріал студентів, які проаналізували, скільки чиновники витрачають на робочі поїздки», — розповідає Роміна.

Продюсерка даних у La Nacion Роміна Кольман (праворуч) та графічний дизайнер Андерс Снітковський, який організовує тренінги для медіа та активістів на тему відкритих даних і вчить використовувати й візуалізувати інформацію, на конференції Data Bootcamp, Буенос-Айрес, 24 листопада 2017 року Фото надане Громадському Open Government Partnership

Кольман зізнається, що ніколи не відчувала утисків з боку влади через власну роботу, водночас її колеги інколи нарікають на тиск уряду.

«Ми розуміємо, що жоден уряд не дасть нам усієї інформації, але мусить бути хтось, хто ставитиме правильні запитання, — каже Кольман. За її словами, увага медіа зазвичай стимулює владу до дій. — Три роки тому уряд відмовив дати нам інформацію про зарплати міністрів і президента. Ми опублікували статтю з відмовою. За  шість годин на офіційному сайті з’явилися всі дані».

Утім, приклад La Nacion — один з небагатьох випадків, коли ЗМІ успішно використовують відкриті дані в розслідуваннях. Андерс Снітковський, колишній дизайнер, який нині організовує тренінги для медіа й активістів щодо відкритих даних, нарікає: попри велику кількість експертів і журналістів, а також добрі зв'язки з урядом, у країні не так багато великих медіа, що використовують дані.

Снітковський розповідає, що в Уругваї журналісти використали відкриті дані, щоб у цифрах показати корупцію в уряді. Розслідування зробили на одному з тренінгів, які він організовував. Отже, сподівається, що подібні тренінги в Аргентині дадуть подібні результати.

Андерс Снітковський (проворуч) проводить тренінг під час конференції Data Bootcamp, Буенос-Айрес, 24 листопада 2017 року Фото надане Громадському Open Government Partnership

Про важливе зрозумілою мовою

У країні є достатньо організацій, які допомагають використовувати дані. Аргентина — активна учасниця Open Government Partnership, міжнародної організації, яка працює над відкритими даними та прозорістю уряду.

Існують і місцеві організації, як-от громадська асоціація «Рівності та справедливості». Активісти та журналісти запустили «Обсерваторію Корупційних Справ» та платформу Sin Corrupcion, де публікують розслідування щодо корупції.

Журналістка Люсія Хе описує платформи як інструменти для журналістів. Команда працює над кількома проектами: порівнюють ціни на державні закупівлі, перетворюють офіційні дані в зручний формат і розслідують, як уряд витрачає гроші на власний піар.

Журналістка Люсія Хе, Буенос-Айрес, 24 листопада 2017 року Фото: Анна Романдаш для Громадського

Утім, нині журналістські розслідування в Аргентині нечасто призводять до реальних судових справ. Поза тим, наразі процес відкриття даних надто повільний, інформацію відкрила тільки виконавча гілка влади, й вона не завжди в доступному форматі. Судова і законодавча гілки лише почали публікувати дані. Це стосується і місцевих громад.

Попри це, Аргентина піднялася в рейтингу свободи преси «Репортерів без кордонів» на 4 сходинки і вважається сьогодні частково вільною країною.

Також в Аргентині зміцнилося громадянське суспільство, що вирізняє її з-поміж інших латиноамериканських країн.

«Аргентина переживає неймовірні роки. Це наче весна відкритих даних, і ми раді тому, що відбувається», — підсумовує Алалу. Він продовжуватиме працювати з місцевими урядами та журналістами, адже переконаний: без такої співпраці відкриття даних не дасть бажаного результату.