Вулиця Ольжича (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Ольжича
Київ
Вулиця Ольжича
Місцевість Сирець
Район Шевченківський, Подільський
Назва на честь О. О. Ольжича
Колишні назви
Бабій Яр, вул. Дем'яна Бєдного
Загальні відомості
Протяжність 1 470 м
Координати початку 50°28′39″ пн. ш. 30°27′01″ сх. д. / 50.477528° пн. ш. 30.450361° сх. д. / 50.477528; 30.450361Координати: 50°28′39″ пн. ш. 30°27′01″ сх. д. / 50.477528° пн. ш. 30.450361° сх. д. / 50.477528; 30.450361
Координати кінця 50°29′12″ пн. ш. 30°26′27″ сх. д. / 50.486833° пн. ш. 30.440972° сх. д. / 50.486833; 30.440972
поштові індекси 04060, 04086
Транспорт
Найближчі станції метро  «Дорогожичі»
Автобуси А 36
Тролейбуси Тр 19, 22
Маршрутні таксі Мт 464, 558
Рух по 1—2 смуги в кожному напрямку
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11202
У проєкті OpenStreetMap r530682
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Ольжича у Вікісховищі

Ву́лиця О́льжича — вулиця в Шевченківському та Подільському районах міста Києва, місцевість Сирець. Пролягає від вулиці Олени Теліги до Сирецької вулиці.

Прилучаються вулиці Родини Глаголєвих, Бакинська і Максима Берлинського.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла (за винятком початкової частини) на межі XIX — XX століть, мала назву вулиця Бабин Яр (прямувала в бік однойменного урочища Бабин Яр). З 1952 року — вулиця Дем'яна Бєдного[1], на честь радянського поета Дем'яна Бєдного. У 1961 році[2] до неї було приєднано Сулимівську вулицю (виникла у середині XX століття, пролягала між теперішніми вулицями Олени Теліги і Бакинською). Сучасна назва на честь українського поета, науковця і політичного діяча Олега Ольжича — з 1993 року[3].

Забудова[ред. | ред. код]

Сучасна забудова вулиці відноситься до 1960-х — 1970-х років та представлена п'ятиповерховими «хрущовками» та дев'ятиповерхівками серії 1-КГ-480 («чешки»)[4]. Кінцева частина вулиці круто спускається яром по приватному сектору селища Сирець, старовинною дорогою, зображеною ще на карті 1752 року[5].

Установи та заклади[ред. | ред. код]

  • Санітарно-епідеміологічна станція Шевченківського району (буд. № 10-А)
  • Дитяча поліклінка Шевченківського району № 3 (буд. № 16)

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 541. Арк. 44, 46, 47. [Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
  3. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
  4. БАБИН ЯР. КОНТЕКСТ. R1/ БУДІВНИЦТВО В БАБИНОМУ ЯРУ (uk-UA) , процитовано 1 травня 2023
  5. Вортман Д. Я. - Північно-західні околиці Києва середини XVIII ст. на картах монастирських…. myslenedrevo.com.ua. Процитовано 16 травня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]